Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Здор В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Здор В. А. Универсально-сборные переналаживаемые приспособления для изготовления трубопроводов сложной конфигурации [Електронний ресурс] / В. А. Здор, Е. А. Фролов, О. В. Бондарь // Збірник наукових праць [Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка]. Сер. : Галузеве машинобудування, будівництво. - 2013. - Вип. 2. - С. 22-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpgmb_2013_2_7 | ||
| 2. | 
Здор В. М. Вплив суб’єктивних чинників на формування імовірних висновків почеркознавчих експертиз [Електронний ресурс] / В. М. Здор // Криминалистика и судебная экспертиза. - 2015. - Вып. 60. - С. 392-401. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/krise_2015_60_42 | ||
| 3. | 
Поспєлова Г. Д. Аналіз фітопатогенного стану лікарських культур та перспективи використання біоконтролю в системі захисту [Електронний ресурс] / Г. Д. Поспєлова, Н. П. Коваленко, О. В. Бараболя, В. М. Здор // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 2. - С. 79-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_2_12 Лікарські рослини (ЛР) є важливим джерелом біологічно активних речовин, які широко застосовуються у різних галузях виробництва, насамперед, фармацевтичному. З огляду на зростання частки лікарських препаратів рослинного походження, попит у світі на рослинну сировину невпинно зростає. Найважливішою проблемою в лікарському рослинництві є якість вирощеної продукції, і тут вразливою ланкою технології є пошкодження рослин хворобами й ураження шкідниками, що призводить до необхідності розробити певну систему захисту. Найбільш відчутні господарські втрати лікарської сировини спричинюють борошнисторосяні та іржасті гриби, збудники кореневих гнилей і плямистостей (філостіктоз, рамуляріоз, антракноз, септоріоз, церкоспороз та інші). Ураження ними рослин призводить до зниження вмісту біологічно активних діючих речовин (ефірних олій, полісахаридів, флавоноїдів, оксикоричних кислот тощо). Істотний вплив на схожість і розвиток рослин має насіннєва інфекція, тому важливим елементом у технології вирощування лікарських рослин є фітоекспертиза насіння на наявність шкідливої мікрофлори. Аналіз наукових джерел щодо фітопатогенного стану плантацій ЛР вказує на необхідність пошуку нових підходів до їх захисту від збудників хвороб, що сприятиме поліпшенню якості ЛР сировини. Узагальнення даних вивчення впливу біопрепаратів на об'єкти цільового використання та об'єкти захисту - лікарські рослини - показало ефективність використання мікроорганізмів у боротьбі з патогенами рослин. Тривалий час з метою контролю за поширенням і розвитком патогенів використовували біофунгіциди. Основними механізмами контролю вважалися мікопаразитизм, антибіоз і боротьба за ресурси і простір. Останні дослідження свідчать, що їх застосування включають індуковану системну або локальну резистентність рослин. Більшість біофунгіцидів містять спори і міцелій грибів (штами Trichoderma ssp.) або спори і продукти метаболізму бактерій (Pseudomonas aureofaciens, P. fluorescens, Bacillus subtilis). У системі біологічного захисту лікарських рослин активно вивчаються препарати різного спрямування, серед яких стимулятори росту, імуномодулятори та індуктори стійкості. Через суворі вимоги до якості ЛР сировини зменшився асортимент фунгіцидів у захисті ЛР, альтернативою яким є біопрепарати. Однак їх активне випробування проведено лише на економічно рентабельних культурах (зернових, овочевих, плодових) та на обмеженій кількості видів ЛР. Вважаємо за доцільне активізувати дослідження в напрямі біоконтролю за хворобами ЛР. | ||
| 4. |
Поспєлов С. В. Посівні якості насіння лікарських рослин залежно від їх стратифікації [Електронний ресурс] / С. В. Поспєлов, М. М. Опара, К. С. Панченко, В. М. Здор, В. Я. Солоп // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2021. - № 1. - С. 156-162 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2021_1_21 Досліджено посівні якості насіння лікарських рослин: калачиків лісових (Malva sylvestris L.), ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L. Moench.), ехінацеї блідої (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.), звіробою звичайного (Hypericum perforatum L.) та волошки синьої (Centaurea cyanus L.) залежно від дії стратифікації при температурі +3 <$E symbol Р>C протягом 15, 30 та 45 діб. Контролем слугувало насіння, яке зберігалося такий же термін за температури +20 <$E symbol Р>C. У насіння калачиків лісових після стратифікації тривалістю 15 діб енергія проростання суттєво зростала на 65,6 %, а лабораторна схожість - на 46 % відносно контролю; більш тривале витримування насіння було малоефективним. У ехінацеї пурпурової стратифікація суттєво збільшила вказані показники. Енергія проростання зросла на 9 - 20 % і становила 78 - 82 %, а енергія проростання - на 10,2 - 13,4 % і досягла 93 % після 45 діб стратифікації. Внаслідок стратифікації насіння ехінацеї блідої енергія проростання через 15 діб зросла в 1,3 раза (до 72 %), через 30 діб - в 1,36 раза (до 79 %), а через 1,5 місяця - в 1,26 раза (до 82 %) відносно контролю. Такі закономірності простежувалися і при визначенні лабораторної схожості. Дослідження насіння волошки синьої свідчать, що стратифікація протягом 15 діб не призвела до суттєвого збільшення як енергії проростання, так і лабораторної схожості. Більш тривалий термін дії понижених температур призвів до суттєвого збільшення енергії проростання на 7,5 - 10,0 %, і недостовірно вплинув на лабораторну схожість (+3,4 % - +5,7 % до контролю). Вивчення впливу стратифікації на насіння звіробою свідчить, що після 15 - 30 діб стратифікації енергія проростання збільшилась на 2 - 3 % до контролю, а через 45 діб - на 13 %. Лабораторна схожість зросла в 1,05; 1,09; 1,18 раза відповідно, що свідчить про ефективність витримування насіння звіробою 1,5 місяця при понижених температурах. Зроблено висновок про ефективність застосування стратифікації насіння лікарських культур. | ||
| 5. |
Ніколайчук Т. В. Особливості судово-почеркознавчої експертизи підписів, виконаних особами різного віку під впливом збиваючих факторів [Електронний ресурс] / Т. В. Ніколайчук, А. В. Біла, А. В. Забуга, Д. О. Ус, В. М. Здор // Криміналістика і судова експертиза. - 2023. - Вип. 68. - С. 337-348. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/krise_2023_68_38 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |